ЦВК взяла участь у першому засіданні робочої групи з підготовки законодавчих пропозицій щодо проведення виборів

Відбулося перше засідання робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні. До складу робочої групи входять понад 60 учасників, серед яких, крім ЦВК, представники парламентських фракцій, профільних міністерств, силових структур та провідних громадських організацій.

Голова робочої групи, Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, окреслив ключові виклики та державну позицію щодо організації майбутнього виборчого процесу. Основну увагу було приділено безпековим факторам, законодавчим обмеженням та необхідності розроблення унікальних механізмів реалізації виборчих прав мільйонів українців.

Олександр Корнієнко наголосив, що наразі питання проведення виборів в Україні чітко врегульоване чинним законодавством.

«Ми маємо єдину позицію: питання війни та питання виборів можуть розглядатися лише після офіційного припинення або скасування воєнного стану. Профільний закон прямо забороняє проведення виборів у цей період. Для держави та наших захисників пріоритет номер один — це війна, перемога над ворогом і збереження територіальної цілісності», — зазначив перший віцеспікер.

Він підкреслив, що позиція військових є вирішальною: для тих, хто тримає фронт, ключовими є гарантії безпеки та спроможність Збройних Сил України захистити країну. Будь-які дискусії щодо виборчого процесу мають враховувати ці фундаментальні державні інтереси.

А якщо все-таки вибори стануться під час воєнного стану, то це насамперед питання безпеки, акцентував Олександр Корнієнко.

Також перший віцеспікер вважає неможливість прямого копіювання іноземного досвіду через безпрецедентний масштаб української ситуації.

«На відміну від ситуації на Балканах, де йшлося про сотні тисяч біженців, Україна стикається з мільйонами виборців, які перебувають за кордоном або є внутрішньо переміщеними особами. Наявна система закордонних виборчих дільниць не розрахована на таку кількість громадян, що потребує докорінного перегляду підходів до голосування поза межами постійного місця проживання», – додав Олександр Корнієнко. 

Водночас заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк наголосила, що попри неможливість проведення виборів під час активної фази війни, держава має напрацювати заздалегідь чіткі механізми для волевиявлення.

У межах роботи групи Олена Кондратюк запропонувала зосередитися, зокрема,  на таких критичних питаннях:

• забезпечення виборчих прав мільйонів українців за межами країни;
• дотримання квот і балансу гендерного представництва;
• робота медіа.

Вона також зазначила, що, за даними соціологічних опитувань, лише близько 10% громадян підтримують проведення виборів під час війни, що ще раз підтверджує: безпека є безумовним пріоритетом, а виборчий процес можливий лише за умови повного захисту всіх його учасників.

Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко у своїй презентації зосередився на організаційних викликах підготовки та проведення повоєнних виборів. А також акцентував увагу на можливих ризиках у разі проведення виборів в умовах особливого періоду. Зокрема, над ризиками повоєнних виборів та пошуком шляхів їх вирішення, Комісія працює з 2022 року.

Серед ключових викликів повоєнних виборів чи виборів в умовах особливого стану Олег Діденко окреслив:

• правова визначеність для таких виборів;
• безпекові ризики;
• зруйнована виборча інфраструктура;
• мільйони виборців за кордоном;
• масові внутрішні переміщення
• голосування військовослужбовців
• неактуальні дані ДРВ
• іноземне втручання, зокрема, підкуп, дезінформація та кібератаки
• окуповані території.

Олег Діденко зосередився на кожному з цих пунктів, навів статистку та ймовірні шляхи вирішення, які напрацювала Комісія. Акцентував, що насамперед потрібна правова визначеність, а саме закон про особливості повоєнних виборів та закон про критерії визначення неможливості проведення виборів на певних територіях.

Наступними важливими питаннями є безпекова ситуація та зруйнована інфраструктура.

Станом на кінець 2025 року з 33 174 виборчих дільниць в Україні:

• 521 — повністю зруйнована;
• 1 391 — потребує капітального відновлення;
• 6 472 — розташовані на тимчасово окупованих територіях і про них немає інформації.

Також наразі за кордоном перебувають мільйони українських виборців, яким потрібно забезпечити можливість проголосувати. Для цього ЦВК розглянула такі моделі, як поштове та електронне голосування, а також додаткові виборчі дільниці за межами дипломатичних установ. Останнє виглядає найбільш реалістичним варіантом. До того ж пропонується запровадити активну реєстрацію виборців, які перебувають за кордоном, адже офіційно на консульському обліку їх лише 350 тисяч.

Щодо ВПО, то Комісія пропонує вже випробувані механізми зміни виборчої адреси та тимчасової зміни голосування, додаткові виборчі дільниці – за потреби, використання тимчасових приміщень та Е-послуги для зміни адреси голосування.

Важливою темою залишається голосування військовослужбовців.

Досвід виборів у Румунії та Молдові показав, що великим ризиком є іноземне втручання, зокрема, підкуп, дезінформація та кібератаки. Тому ЦВК звертає увагу законодавців на тому, щоб посилити кримінальну відповідальність за підкуп та інші спроби фальсифікації результатів виборів, скасування реєстрації за фінансування кандидатів чи партій іноземними державами, декларування кандидатів про співпрацю з рф.

«Виборчий процес потребує тісної міжвідомчої координації, комплексних безпекових протоколів і широких інформаційних кампаній для забезпечення довіри громадян та легітимності виборів. ЦВК й надалі продовжить роботу над напрацюванням законодавчих і організаційних рішень для проведення демократичних, безпечних і легітимних виборів в Україні», — наголосив Олег Діденко.

За результатами першого засідання було ухвалено рішення розподілити роботу робочої групи на тематичні підгрупи для детального опрацювання кожного з технічних блоків. Наступне засідання робочої групи запланували на 9 січня.

Пресслужба
Секретаріату Комісії