Інформація щодо загального інформаційного забезпечення місцевих виборів
(стаття 48 Виборчого кодексу України)
1. ВИБОРЧІ ПРАВА ГРОМАДЯН ТА СПОСОБИ ЇХ ЗДІЙСНЕННЯ І ЗАХИСТУ
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни України мають право вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Конституцією України та Виборчим кодексом України (далі – Кодекс) визначено, що право голосу мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.
Громадяни України, які мають право голосу, є виборцями. Підставою реалізації виборцем свого права голосу на виборах є його включення до списку виборців на виборчій дільниці.
Виборчим кодексом України визначено, що право голосу на виборах:
депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території Автономної Республіки Крим;
депутатів сільської, селищної, міської ради, сільського, селищного, міського голови – виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідної територіальної громади;
депутатів районної ради – виборці, виборча адреса яких віднесена до території однієї з територіальних громад відповідного району;
депутатів обласної ради – виборці, виборча адреса яких віднесена до території однієї з територіальних громад відповідної області;
депутатів районної у місті ради (у місті з районним поділом, де утворені районні у місті ради) мають виборці, виборча адреса яких віднесена до території відповідного району в місті.
Військовослужбовці строкової служби, громадяни України, які проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади, та не мають права голосу на місцевих виборах.
Виборці мають право:
1) бути членами виборчих комісій, які організовують підготовку та проведення відповідних місцевих виборів;
2) отримувати та поширювати інформацію, що стосується підготовки та проведення відповідних місцевих виборів;
3) брати участь у проведенні передвиборної агітації на відповідних місцевих виборах;
4) здійснювати спостереження за проведенням відповідних місцевих виборів;
5) оскаржувати порушення власних виборчих прав, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов’язаних з участю у виборчому процесі.
Згідно зі статтею 194 Кодексу місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними, додатковими або першими.
Чергові місцеві вибори призначаються у зв’язку із закінченням строку повноважень місцевих рад, сільських, селищних міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.
Чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад, голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.
Чергові вибори районних у містах рад (у разі їх створення) проводяться одночасно з іншими черговими виборами на всій території України у терміни та відповідно до положень Кодексу.
Рішення про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.
Рішення про призначення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України.
Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених законами України.
Повторні місцеві вибори призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання відповідних місцевих виборів такими, що не відбулися, в порядку, встановленому Кодексом.
Проміжні вибори депутата сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) призначаються у відповідному багатомандатному виборчому окрузі у зв’язку з достроковим припиненням повноважень депутата відповідної ради, обраного в цьому окрузі.
Додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до іншої територіальної громади, призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, визначеному Кодексом.
Перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу.
Перші вибори депутатів обласних, районних рад призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу на підставі рішення про утворення обласних, районних рад.
Перші вибори депутатів районних у місті рад (у разі їх створення) призначаються відповідною міською радою на підставі рішення про утворення районних у місті рад.
У рік проведення чергових місцевих виборів додаткові вибори не призначаються та не проводяться, а перші місцеві вибори призначаються та проводяться разом з черговими місцевими виборами.
Організація і порядок проведення місцевих виборів регулюються Конституцією України, Кодексом, законами України “Про Центральну виборчу комісію”, “Про Державний реєстр виборців”, іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства та актами Центральної виборчої комісії.
Громадяни України беруть участь у відповідних місцевих виборах на рівних засадах. Кожен виборець має один голос на кожних місцевих виборах, у яких він має право брати участь. У випадку одночасного проведення різних місцевих виборів виборець може реалізувати своє право голосу тільки на одній виборчій дільниці, спільній для всіх місцевих виборів, які проводяться одночасно.
Виборці безпосередньо обирають депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів шляхом голосування за кандидатів (виборчі списки кандидатів), зареєстрованих у порядку, встановленому Кодексом.
Участь громадян України у місцевих виборах є добровільною. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Голосування на місцевих виборах є таємним. Кожний виборець голосує на відповідних місцевих виборах особисто.
Громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України та не має судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, якщо ця судимість погашена або знята в установленому законом порядку, може бути обраний депутатом, сільським, селищним, міським головою.
Громадяни України, які є виборцями, мають право висування кандидатів на відповідних місцевих виборах, яке реалізується ними через місцеві організації політичних партій або шляхом самовисування у порядку, встановленому Кодексом.
Будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, інвалідності та стану здоров’я, за мовними або іншими ознаками забороняються.
Заборонено застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, а також контроль за волевиявленням виборців під час голосування.
З метою захисту своїх виборчих прав громадяни можуть звертатися до виборчих комісій – на підставі Кодексу, до суду – в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, до правоохоронних органів – у випадках, коли законодавством передбачено адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення виборчих прав громадян.
2. МОЖЛИВІСТЬ ТА ПРОЦЕДУРИ ПЕРЕВІРКИ ВКЛЮЧЕННЯ СЕБЕ ТА ІНШИХ ВИБОРЦІВ ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИБОРЦІВ І СПИСКІВ ВИБОРЦІВ НА ВИБОРЧИХ ДІЛЬНИЦЯХ
2.1. Можливість включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців
Кожен виборець має право звертатися в порядку, встановленому Законом України “Про Державний реєстр виборців”, до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців (далі – орган ведення Реєстру) із заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Державного реєстру виборців (далі – Реєстр) себе чи інших осіб, запису про себе чи про інших осіб, виправлення недостовірних відомостей Реєстру щодо себе або інших осіб (пункт 5 частини першої статті 10 Закону України “Про Державний реєстр виборців”).
Порядок звернення особи за власною ініціативою до органу ведення Реєстру щодо включення до Реєстру встановлено статтею 19 указаного Закону, згідно з якою особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру.
Така особа подає органу ведення Реєстру письмову заяву за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, і пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство виборця, – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянства України), копія якого додається до заяви. Така заява може бути подана до органу ведення Реєстру особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.
Також заява може бути надіслана особою в електронній формі за підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону, з використанням мережі “Інтернет” у встановленому розпорядником Реєстру порядку (постанова Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року
№ 121 “Про Порядок надсилання виборцем заяв, запитів, передбачених статтями 19 – 21 Закону України “Про Державний реєстр виборців”, із використанням мережі “Інтернет”).
Заява, надіслана з використанням мережі “Інтернет”, повинна містити адресу електронної пошти, на яку заявнику може бути надіслано повідомлення. Відомості про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно (за наявності підстав) зазначаються у заяві, яка подається разом з документом (копією документа), що підтверджує відповідний факт.
Форму заяви особи щодо включення до Реєстру встановлено постановою Центральної виборчої комісії від 2 червня 2020 року № 96.
2.2. Процедури перевірки включення себе та інших виборців до Державного реєстру виборців
Кожен виборець має право отримувати інформацію про своє включення (невключення) чи включення (невключення) інших осіб до Реєстру (пункт 2 частини першої статті 10 Закону України “Про Державний реєстр виборців”).
Згідно зі статтею 21 зазначеного Закону виборець може особисто звернутися з письмовим запитом до будь-якого органу ведення Реєстру щодо змісту його персональних даних у Реєстрі, а також прізвищ, власних імен, по батькові, дати народження усіх виборців, внесених до Реєстру за його власною виборчою адресою, пред’явивши паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України). Виборець, постійно не здатний пересуватися самостійно, може уповноважити на подання письмового запиту іншу особу, повноваження якої оформлено відповідно до законодавства.
Також виборець може направити запит до органу ведення Реєстру в електронній формі за підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”, з використанням мережі “Інтернет” у встановленому розпорядником Реєстру порядку (постанова Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року
№ 121 “Про Порядок надсилання виборцем заяв, запитів, передбачених статтями 19 – 21 Закону України “Про Державний реєстр виборців”, із використанням мережі “Інтернет”). Такий запит повинен містити адресу електронної пошти. Відповідь в електронній формі надсилається на зазначену виборцем адресу електронної пошти з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника органу ведення Реєстру.
Разом з тим перевірити своє включення до Реєстру виборець може, скориставшись електронним сервісом Реєстру (Особистий кабінет виборця), розміщеним на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії (www.cvk.gov.ua).
2.3. Можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до списку виборців на звичайній виборчій дільниці
Порядок ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на звичайній виборчій дільниці та усунення неправильностей у списку виборців установлено статтею 42 Кодексу.
Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
Виборець має право ознайомитися з попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.
Виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно.
Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зазначених обставин. У разі якщо виборець з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб. Така заява до органу ведення Державного реєстру виборців може бути подана також за допомогою електронних сервісів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією (постанова Центральної виборчої комісії від 25 серпня 2020 року № 201 “Про Порядок подання виборцем заяви про уточнення попереднього списку виборців на звичайній виборчій дільниці з використанням мережі “Інтернет”).
До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують зазначені в ній відомості.
Заява про уточнення списку виборців може бути подана не пізніш як за п’ять днів до дня голосування і розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, залишається без розгляду.
Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути подано до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніш як за п’ять днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Реєстру або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку – до дільничної виборчої комісії.
2.4. Можливість та процедури перевірки включення себе та інших виборців до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці
Відповідно до статті 45 Кодексу виборець має право особисто звернутися із заявою про уточнення списку виборців до дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці або безпосередньо до суду.
Заява про уточнення списку виборців може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніш як за два дні до дня голосування. Заява, подана до виборчої комісії після зазначених строків, залишається без розгляду.
Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути поданий до суду в порядку і строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Члени дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці, які мають право голосу на відповідних виборах, включаються до списку виборців на цій виборчій дільниці на підставі рішення відповідної виборчої комісії щодо утворення дільничної виборчої комісії цієї спеціальної виборчої дільниці.
3. АДРЕСИ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ДІЛЬНИЧНИХ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ ТА ПРИМІЩЕНЬ ДЛЯ ГОЛОСУВАННЯ З МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ
4. ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕДУРИ ОТРИМАННЯ МОЖЛИВОСТІ ГОЛОСУВАТИ ЗА МІСЦЕМ ПЕРЕБУВАННЯ
Статтею 249 Кодексу визначається порядок організації голосування виборців за місцем їх перебування.
Так, дільнична виборча комісія надає можливість голосувати за місцем перебування виборцю, який внесений до списку виборців на виборчій дільниці, але внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не здатний пересуватися самостійно.
Для організації голосування виборців, не здатних пересуватися самостійно, за їх місцем перебування дільнична виборча комісія в останній день перед днем голосування на своєму засіданні виготовляє витяг із списку виборців за формою, встановленою Центральною виборчою комісією.
До витягу із списку виборців включаються:
1) без рішення комісії – виборець, постійно не здатний самостійно пересуватися, стосовно якого у списку виборців зазначена відповідна відмітка, якщо такий виборець до 12 години останньої суботи перед днем голосування письмово або особисто не повідомив відповідну дільничну виборчу комісію про бажання проголосувати у приміщенні для голосування;
2) за рішенням дільничної виборчої комісії – виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, на підставі його заяви та довідки медичної установи про стан його здоров’я.
Виборець, який тимчасово не здатний пересуватися самостійно, поштою або через інших осіб подає дільничній виборчій комісії не пізніше 20 години останньої п’ятниці перед днем голосування:
– власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця;
– довідку медичної установи про стан здоров’я виборця.
На спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних закладах охорони здоров’я, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму.
Витяг із списку виборців невідкладно після його складення надається для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.
5. ПОРЯДОК ГОЛОСУВАННЯ НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ
Голосування проводиться в день голосування з 8 до 20 години без перерви.
Для отримання виборчих бюлетенів з виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів (далі – виборчий бюлетень) члену дільничної виборчої комісії надається один із зазначених нижче документів, який підтверджує особу та громадянство України:
1) паспорт громадянина України (у вигляді паспортної книжечки або картки);
2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).
За умови пред’явлення виборцем одного з вищевказаних документів, наявності його у списку виборців на відповідній виборчій дільниці та після того, як ним буде поставлено підпис за отримання виборчих бюлетенів у списку виборців та у визначеному місці на контрольних талонах виборчих бюлетенів, член дільничної виборчої комісії видає виборцю виборчі бюлетені для голосування на відповідних місцевих виборах.
Забороняється отримання виборчого бюлетеня від інших осіб (крім уповноваженого члена виборчої комісії, який видає виборчий бюлетень), заохочення або змушування виборців до передачі виборчого бюлетеня іншим особам шляхом підкупу, погроз або іншим способом.
Виборець не має права передавати свої виборчі бюлетені іншим особам.
Виборчий бюлетень заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення виборчого бюлетеня забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб. Виборець, який внаслідок порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім члена виборчої комісії, кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи місцевої організації політичної партії, офіційного спостерігача.
Виборець у приміщенні для голосування може перебувати лише протягом часу, необхідного для голосування.
У виборчому бюлетені з виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної у місті ради, а також депутатів міської, сільської, селищної (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) ради виборець, визначивши місцеву організацію політичної партії, за яку він голосує, у порожньому квадраті навпроти назви цієї місцевої організації політичної партії робить позначку “плюс” (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, а у квадраті із нанесеним трафаретом для написання номера кандидата може вписати порядковий номер кандидата в депутати, якого він підтримує.
Якщо виборець у квадраті з нанесеним трафаретом для написання номера кандидата в депутати зробив позначку не по трафарету, але з якої можливо встановити дійсне волевиявлення виборця, вважається, що виборець підтримує кандидата, номер якого зазначено.
Якщо запис (позначку) у квадраті з нанесеним трафаретом для написання номера кандидата в депутати, якого підтримує виборець, зроблено в графі політичної партії, яку виборець не підтримав, вважається, що такий виборець підтримує весь територіальний список кандидатів у депутати від місцевої організації політичної партії без надання підтримки окремому кандидату.
У виборчому бюлетені з виборів депутатів міської, сільської, селищної ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч), сільського, селищного, міського голови виборець робить позначку “плюс” (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, у квадраті напроти прізвища кандидата, за якого він голосує.
Виборець може голосувати лише за одну місцеву організацію політичної партії, одного кандидата в депутати, одного кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови.
Виборець особисто опускає заповнені виборчі бюлетені до виборчої скриньки.
Виборець, який через порушення здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може самостійно опустити виборчий бюлетень до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це у своїй присутності іншому виборцю, крім члена виборчої комісії, кандидата в депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, довіреної особи кандидата, уповноваженої особи місцевої організації політичної партії, офіційного спостерігача.
У разі якщо виборець, заповнюючи виборчий бюлетень, припустився помилки, він має право невідкладно звернутися з письмовою заявою до члена виборчої комісії, який видав йому виборчий бюлетень, з проханням видати йому інший виборчий бюлетень.
Інший виборчий бюлетень видається тільки в обмін на неправильно заповнений і лише один раз.
Повторна видача виборчого бюлетеня замість неправильно заповненого не допускається.
За 5 хвилин до 20 години голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування та зачинення виборчої дільниці о 20 годині. Виборці, які на 20 годину прийшли до дільниці для голосування, мають право проголосувати. Один із членів комісії за дорученням голови дільничної виборчої комісії о 20 годині підходить до входу у приміщення для голосування та запрошує всіх виборців, які ще не проголосували, зайти у приміщення та зачиняє двері.
6. ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ ПОРУШЕНЬ ВИБОРЧИХ ПРАВ ТА СПОСОБИ ЗДІЙСНЕННЯ ЦЬОГО ПРАВА
Питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу місцевих виборів унормовано розділом ХІ Кодексу та Порядком розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, затвердженим постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня 2020 року № 192.
Рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу можуть бути оскаржені до суду або до виборчої комісії.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються виборчого процесу місцевих виборів, до відповідної виборчої комісії, а також розгляд скарг та прийняття рішення виборчою комісією здійснюються в порядку, визначеному Кодексом.
Питання розгляду скарг виборчими комісіями не врегульовані Кодексом визначаються згідно з Порядком розгляду скарг виборчими комісіями з виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів, затвердженим постановою Центральної виборчої комісії від 21 серпня
2020 року № 192.
Відповідно до частини першої статті 65 Кодексу суб’єктом звернення до виборчої комісії з місцевих виборів зі скаргою, що стосується виборчого процесу, може бути:
1) кандидат у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради, кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстрований для участі у відповідних місцевих виборах.
Від імені відповідного кандидата суб’єктом звернення зі скаргою може бути довірена особа такого кандидата;
2) місцева організація політичної партії – суб’єкт виборчого процесу місцевих виборів в особі її керівника, представника місцевої організації політичної партії у виборчій комісії Автономної Республіки Крим, обласній, районній, районній у місті, а також міській, сільській, селищній (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) виборчій комісії, уповноваженої особи місцевої організації політичної партії в єдиному багатомандатному, територіальному виборчому окрузі чи іншої особи, уповноваженої рішенням керівного органу місцевої організації політичної партії.
3) офіційний спостерігач від кандидата в депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) в багатомандатному виборчому окрузі, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, місцевої організації політичної партії, яка висунула виборчі списки кандидатів у депутати на місцевих виборах, громадської організації – до територіальної виборчої комісії на території відповідного виборчого округу з відповідних місцевих виборів;
4) виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі місцевих виборів порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта оскарження.
З урахуванням положень частин першої, п’ятої, тринадцятої, чотирнадцятої статті 236 Кодексу скарга за підписом представника місцевої організації політичної партії у виборчій комісії Автономної Республіки Крим, обласній, районній, районній у місті, а також міській, сільській, селищній (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) виборчій комісії може бути подана відповідно лише до виборчої комісії Автономної Республіки Крим, обласної, районної, районної в місті, а також міської, сільської, селищної (територіальної громади з кількістю виборців 10 тисяч і більше) виборчої комісії; уповноваженої особи місцевої організації політичної партії в єдиному багатомандатному, територіальному виборчому окрузі – до територіальної виборчої комісії на території відповідного виборчого округу з відповідних місцевих виборів.
Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність порушують особисто його виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії, на здійснення спостереження, на присутність на засіданні виборчої комісії у визначених Кодексом випадках, під час проведення голосування відповідно до Кодексу, незабезпечення встановлених Кодексом умов для голосування виборців з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком).
Кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах (далі – кандидат), та від його імені довірена особа можуть оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність стосуються відповідного регіону, округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 65 Кодексу суб’єкти звернення зі скаргою, можуть оскаржити:
1) до Центральної виборчої комісії – бездіяльність територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів;
2) до територіальної виборчої комісії, яка встановлює результати відповідних місцевих виборів:
– рішення, дії чи бездіяльність територіальної виборчої комісії нижчого рівня, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів;
– рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів (у разі якщо підсумки голосування з відповідних місцевих виборів не встановлюються);
3) до територіальної виборчої комісії, яка встановлює підсумки голосування з відповідних місцевих виборів (у разі якщо результати таких місцевих виборів встановлює територіальна виборча комісія вищого рівня), – рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, яка забезпечує організацію і проведення відповідних місцевих виборів;
4) до територіальної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію, – дії чи бездіяльність члена такої дільничної виборчої комісії.
Строки подання скарги, що стосується виборчого процесу місцевих виборів до відповідної виборчої комісії, встановлено статтею 66 Кодексу.
Вимоги до змісту і форми скарги, що подається до виборчої комісії, визначено статтею 67 Кодексу.
Суб’єкт виборчого процесу місцевих виборів може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Виключно до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, шляхом подання позовної заяви оскаржуються:
1) рішення, дії, бездіяльність Центральної виборчої комісії;
2) дії чи бездіяльність члена Центральної виборчої комісії;
3) рішення чи дії територіальної виборчої комісії, крім установлених Кодексом (частини друга – четверта статті 65 Кодексу) випадків;
4) дії чи бездіяльність члена територіальної виборчої комісії;
5) дії чи бездіяльність кандидата;
6) рішення чи дії місцевої організації політичної партії, громадського об’єднання, їх посадових осіб чи повноважних представників, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їхньої внутрішньої діяльності або виключної компетенції;
7) дії чи бездіяльність довіреної особи кандидата, уповноваженої особи місцевої організації політичної партії;
8) дії чи бездіяльність офіційного спостерігача від кандидата, місцевої організації політичної партії – суб’єкта відповідного виборчого процесу, громадської організації;
9) рішення, дії чи бездіяльність органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, закладів та організацій, їх посадових та службових осіб;
10) рішення, дії чи бездіяльність засобів масової інформації, інформаційних агентств, їх власників, посадових і службових осіб, творчих працівників.
Також до суду шляхом подання позовної заяви можуть оскаржуватися рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій з місцевих виборів, їх членів, визначені статтею 65 Кодексу.
Розгляд та вирішення судом справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосується виборчого процесу місцевих виборів, здійснюються у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО МІСЦЕВІ ВИБОРИ
Особи, винні в порушенні законодавства про вибори, виборчих прав виборців, кандидатів, місцевих організацій політичних партій – суб’єктів виборчого процесу, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності в порядку, встановленому законом (частина третя статті 19 Кодексу).
Статтями 157 – 160 Кримінального кодексу України встановлено відповідальність за кримінальні правопорушення проти виборчих прав громадян, зокрема, за:
– перешкоджання вільному здійсненню виборцем свого виборчого права, діяльності іншого суб’єкта виборчого процесу, члена виборчої комісії або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень чи здійсненні своїх прав, поєднані з обманом або примушуванням, – у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк (частина перша статті 157);
– незаконне втручання службової особи у діяльність виборчої комісії або члена виборчої комісії з використанням службового становища з метою впливу на їхні дії чи рішення – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина четверта статті 157);
– ухилення члена виборчої комісії від виконання своїх обов’язків у роботі комісії без поважних причин, що призвело до неможливості роботи виборчої комісії в день голосування, проведення підрахунку голосів на виборчій дільниці, встановлення підсумків голосування у відповідному виборчому окрузі, встановлення результатів виборів, – у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина п’ята статті 157);
– умисне подання до органу ведення Державного реєстру виборців неправдивих відомостей про виборців, умисне внесення неправдивих відомостей до бази даних Державного реєстру виборців, несанкціоновані дії з інформацією, що міститься в базі даних Державного реєстру виборців, чи інше несанкціоноване втручання у роботу бази даних Державного реєстру виборців – у вигляді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина перша статті 158);
– надання або отримання виборчого бюлетеня особою, яка не має права його надавати чи отримувати, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня, або голосування виборцем більше одного разу, незаконне опускання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки – у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років (частина перша статті 1581);
– викрадення, пошкодження, приховування або знищення виборчого бюлетеня, – у вигляді штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років (частина друга статті 1581);
– незаконне знищення або пошкодження виборчої документації в архівних установах або в Центральній виборчій комісії після проведення виборів – у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років (частина перша
статті 1582);
– підписання головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, протоколу про підсумки голосування в межах відповідного виборчого округу чи про результати виборів до остаточного заповнення протоколу, а також підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії – у вигляді позбавлення волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина перша статті 1583);
– підробку або незаконне виготовлення виборчої документації, використання або зберігання незаконно виготовленої чи підробленої виборчої документації, а так само включення до виборчої документації завідомо недостовірних відомостей – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина друга
статті 1583);
– викрадення, пошкодження, приховування, знищення печатки виборчої комісії, виборчої скриньки з бюлетенями, списку виборців або протоколу про підрахунок голосів виборців, про підсумки голосування в межах відповідного виборчого округу на виборах, про результати виборів – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина третя статті 1583);
– умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів, що виразилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця, – у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років (частина перша статті 159);
– подання завідомо недостовірних відомостей у фінансовому звіті про надходження та використання коштів виборчого фонду місцевої організації політичної партії, кандидата – у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина перша статті 1591);
– прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем, членом виборчої комісії, офіційним спостерігачем для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним своїх виборчих прав, – у вигляді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк (частина перша статті 160);
– пропозицію, обіцянку або надання виборцю, кандидату, члену виборчої комісії неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права, – у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина друга
статті 160);
– надання виборцям, юридичним особам неправомірної вигоди, що супроводжується передвиборною агітацією, згадуванням імені кандидата, назви політичної партії, яка висунула кандидата на відповідних виборах, або використанням зображення кандидата, символіки політичної партії, яка висунула кандидата на відповідних виборах, – у вигляді обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі від двох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років (частина третя статті 160).
Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (статті 2127 – 21224 указаного Кодексу).