До 30-ї річниці незалежності нашої держави IFES Україна підготували інтерв'ю із заступником Голови Комісії Сергієм Дубовиком та поговорили з ним про те, за що він любить свою роботу, як на його очах змінювалася ЦВК та які виклики вона збирається долати в майбутньому.
Ви вже 17 років працюєте у ЦВК. Розкажіть, будь ласка, як і чому обрали ЦВК та виборчу сферу своєю кар’єрою/справою життя?
Власне, я не обирав саме ЦВК і виборчу сферу, навіть досить випадково зайнявся у незалежній Україні політичною діяльністю. Спочатку, коли вступив до університету, мріяв бути прокурором. Утім ці плани змінили вибори 1994 року, коли мене попросили допомогти одному з колег, який балотувався на виборах народних депутатів України по округу, де я мешкав. Згодом мені й самому запропонували висунути свою кандидатуру до районної ради, і з цього й почався мій шлях у виборчій сфері. Уже в 23 роки я став юристом соціал-демократичної партії і спеціалізувався саме на виборчій тематиці. Потім був представником партії у ЦВК, а з 1995 року я в стінах Комісії на тій чи іншій посаді. Як юрист соціал-демократичної партії, помічник-консультант народного депутата України почав долучатися до написання розділів для внесення пропозицій щодо виборчих процесів, і так до 2004 року в партії я став одним з тих фахівців, яких було рекомендовано до складу Комісії.
Працюю у ЦВК 17 років із перервами:був членом ЦВК з 2004 до 2007 року, потім була нетривала робота в керівництві Секретаріату Кабінету Міністрів України. Був заступником міністра зі зв’язків з Верховною Радою України, фактично парламентським секретарем. Потім – робота в Міністерстві юстиції з 2008 до 2013 року і знову повернення до ЦВК. Порівнюючи увесь попередній досвід, розумію, що люблю роботу в Комісії за високий темп. Я швидко працюю, і мені подобається цей стиль.
Чи є різниця між тими, хто приходив працювати до ЦВК на початку вашої кар’єри і зараз?
Вік працівника Секретаріату ЦВК знизився. Якщо на початку моєї роботи в ЦВК середній вік працівників мав бути не менше 40 років, то сьогодні перевага надається молоді. Зокрема, тому що ми маємо втілювати багато нововведень. Передусім реалізовуємо наш стратегічний план, який розробили разом з IFES за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid). Ми намагаємось оновити державну установу, дати їй сучасне дихання. Наші виклики й завдання вимагають креативних підходів. А креатив є там, де є нове і не заангажоване мислення, тому багато хто сьогодні саме в ЦВК розпочинає свою кар’єру.
Діяльність ЦВК – це і взаємодія з політичними партіями, з громадянським суспільством, з міжнародними партнерами. Розкажіть, будь ласка, як вона розвивалась?
ЦВК разом з політичними партіями, громадянським суспільством та міжнародними партнерами пройшла довгий шлях від протистояння до партнерських відносин. Від 1993 року Комісія жила в режимі зрад і перемог, піддавалась сильній критиці з боку місій спостереження за виборами, громадськості, міжнародної спільноти, партій. Потім зв'язки налагодилися.
Спочатку з політичними партіями, коли ті почали формувати окружні виборчі комісії. Далі поступово змінювалось ставлення до ЦВК громадянського суспільства. Уже з 2005 року, після Помаранчевої революції ЦВК сприймалась громадськістю по-іншому, хоча в основному в її складі були одні й ті самі люди. Зокрема, представництво ОБСЄ в Україні робило багато для зближення наших позицій. Так, ЦВК почали запрошувати на громадські заходи. А на виборах 2014 року громадськість уперше замість того, щоб тільки критикувати дії інституції, перейшла до сприяння діяльності Комісії. Громадські організації почали долучатися до створення підручників, просвітницьких кампаній, обговорень тощо, і чим далі, тим більше погляди громадськості й ЦВК збігалися. Ми досягли рівня, коли можемо в режимі діалогу багато чого обговорювати, а не вважати один одного ворогами.
Так само й співпраця з міжнародними партнерами. На початку 1990-х ми лише почали придивлятися один до одного і міжнародні організації несли нам певні демократичні цінності. Початок 2000-х, кульмінацією яких є 2004 рік, я б назвав роботою над помилками. З IFES ми відновили співпрацю 2012 року, і 2016 року разом створили Центр управління навчанням учасників виборчих процесів (Тренінговий центр), який проводить тренінги для учасників виборчих процесів, розробляє навчальні й довідкові матеріали щодо процедур у день голосування тощо.
І от 2019 рік вважається апофеозом співпраці з міжнародними організаціями, коли вже ніхто нікому не вказував, хто правий, а хто ні. Міжнародні організації, представники дипломатичних місій і ЦВК об’єдналися в одну команду з метою забезпечити допомогу Україні в захисті системи проведення президентських і парламентських виборів.
Якими є нинішні виклики перед ЦВК та які її найближчі плани?
Маємо реалізувати все, що закладено у Виборчому кодексі України, завершити формування нормативно-правової бази з усіх видів виборів і процесу референдуму.
Крім того, наш виклик – не зупинятись. Маємо завершити все те, що почали зі стратегічного планування і зробити це повсякденними справами.
COVID-19 є викликом для всіх видів виборів, адже обумовлює специфіку заходів під час проведення виборів, передвиборчої агітації.
Зрештою будь-які вибори – це зміни, і у будь-якому разі – це виклик. Адже вибори – це швидкоплинний процес, який потребує не лише організаційних заходів, а й дій, спрямованих на захист волевиявлення українського народу.
Вважаю, ще є час завершити виборчу реформу. Упевнений, що вона буде вдалою і досягне своєї мети. ЦВК стане найкращим, найвідкритішим, найкреативнішим виборчим органом Європи. Для цього важливо, щоб усі реформи мали незворотний характер. Тільки так ми зможемо здійснити основні завдання і матимемо гарантії подальшого розвитку демократичних процесів.
Продовжіть речення: Незалежна ЦВК – це...
Незалежна Україна!