Відбулася робоча зустріч Голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського з делегацією Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (БДІПЛ ОБСЄ) на чолі з головою Департаменту з питань виборів БДІПЛ ОБСЄ Александром Шликом.
У заході також взяли участь старший радник з питань новітніх виборчих технологій БДІПЛ Стівен Мартін, радник з питань виборів БДІПЛ Улві Ахундлу (він опікується питаннями України), заступник керівника Секретаріату Комісії Сергій Дубовик та начальник управління правового забезпечення Секретаріату Комісії Тетяна Сав’як.
![]() |
Під час зустрічі сторони обговорили стан імплементації рекомендацій, що містяться у попередніх звітах БДІПЛ за результатами спостереження за виборами в Україні.
Голова Комісії, зокрема, звернув увагу зарубіжних експертів, що восени минулого року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Виборчого кодексу, який, окрім іншого, передбачає застосування пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Проте підготовка до другого читання цього законопроекту триває й досі. Внесено вже тисячі поправок. Адже значна велика кількість положень проекту, насамперед, пов?язаних з технічними аспектами адміністрування виборів, враховуючи час його розробки, є давно застарілими.
![]() |
Проте, на думку Михайла Охендовського, попри те, що народні депутати України ухвалили цей проект в першому читанні, друге йому буде пройти вкрай проблематично. Проблема полягає у відсутності у багатьох політиків волі змінювати виборчу систему, яка вже приносила їм депутатські мандати. Хоча при цьому Голова Комісії висловив сподівання, що Виборчий кодекс з врахуванням сучасних потреб і суспільного запиту все ж таки буде прийнятий Верховною Радою України.
– Абсолютно переконаний, що виборче законодавство продовжує потребувати глибокого реформування, починаючи з моделі виборчої системи. Але це не означає, що ми повинні ігнорувати менш глобальні питання, які можуть зробити українські вибори кращими, – продовжив Голова Комісії. – Саме тому впродовж останніх двох років у Центральній виборчій комісії серйозно опрацьовувалося питання забезпечення передачі даних про підрахунок голосів виборців безпосередньо з виборчих дільниць до ЦВК. Це дало б можливість мати попередні результати підрахунку голосів вже на ранок понеділка, наступного після дня голосування, а не через майже два тижні, як це відбувалося під час попередніх загальнонаціональних виборів.
![]() |
За словами Михайла Охендовського, для впровадження цієї ідеї вже знайдено практично всі необхідні технічні рішення. Також є розуміння й того, як профінансувати зазначений проект: або за рахунок коштів державного бюджету, або – міжнародної технічної допомоги. Звичайно, проблеми в цьому напрямку ще залишаються. Наприклад, сьогодні в Україні близько 1 тисячі приміщень дільничних виборчих комісій не забезпечені фіксованим телефонним зв?язком. Але це питання може бути вирішене за допомогою операторів мобільного зв’язку. Відповідні переговори з ними вже проводились. А для забезпечення кожної дільниці комп?ютерами можна скористатися технікою, яка використовувалася для побудови системи відеоспостереження під час виборів народних депутатів України 2012 року і яка нині знаходиться в розпорядженні місцевих органів виконавчої влади.
Окрім того, в Комісії вже напрацьовані рішення щодо захисту інформації під час її передачі з виборчих дільниць. "Після виборів 2014 року питання кібербезпеки є надто чутливими для адміністрування виборів України. Тож ми маємо необхідний досвід, щоб адекватно реагувати на відповідні виклики", – додав Голова ЦВК.
Також він розповів експертам БДІПЛ, що Комісія готова пропонувати використання технології електронного цифрового підпису в електронних версіях протоколів про підрахунок голосів виборців. Проте ці пропозиції поки що не отримали жодної уваги парламентарів, адже, як підкреслив Михайло Охендовський, багато з них не зацікавлені змінювати підходи до адміністрування виборів.
Відтак, у грудні минулого року ЦВК сама підготувала законопроект, необхідний для проведення експерименту щодо використання згаданих технологій під час проведення проміжних виборів народного депутата України. Але у зв?язку з тим, що Комісія не наділена правом законодавчої ініціативи, цей законопроект був оформлений у вигляді її законодавчих пропозицій. Проте вже другий місяць цей проект залишається не зареєстрованим у парламенті.
– І це при тому, що наші пропозиції неодноразово обговорювалися під час двох міжнародних конференцій, низки круглих столів з представниками громадянського суспільства, які підтримують наші ідеї. Пропозиції Комісії оцінювалися й експертами Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), – зазначив Михайло Охендовський.
За його словами, напередодні загальнонаціональних виборів 2019 року було б дуже корисно протестувати запропонований Комісією проект під час проміжних виборів народних депутата України, які можуть відбутися в нинішньому році, аби як продемонструвати усі переваги, так і виявити можливі недоліки зазначених пропозицій.
Згодом їх можна було б включити й до Виборчого кодексу України, який би передбачав, що відомості про підрахунок голосів виборців з виборчих дільниць передаються безпосередньо до Центральної виборчої комісії електронними засобами. При цьому ланцюжок руху паперових протоколів залишився б таким самим. Але кожний український виборець знав би про зміст протоколу кожної дільничної виборчої комісії практично одразу після завершення підрахунку. А Комісія публікувала б відповідні відомості на веб-сайті ЦВК у форматі відкритих даних. Отже й спокуса змінити чи спотворити відомості протоколів окремих ДВК, результати чого, на жаль, неодноразово виявлялися на виборах народних депутатів 2014 року, була б набагато меншою.
– Ця невеличка, на перший погляд, зміна підходу до адміністрування результатів виборів дозволила б значно змінити ситуацію зі встановленням результатів виборів в Україні. Але, повторюсь, за наявності лише одного фактору – політичної волі, – наголосив Голова Комісії. – І навіть якщо не буде ухвалено жодних змін до виборчого законодавства України, не буде прийнятий Виборчий кодекс, одне тільки впровадження запропонованих нами пропозицій вже дозволить набагато підвищити рівень прозорості підрахунку голосів і встановлення результатів виборів, суттєво зменшити ризик маніпуляцій з цими результатами і, як наслідок, вирішити головне питання будь-яких українських виборів – питання довіри до їхніх результатів.
Учасники зустрічі обговорили і низку питань, пов’язаних з необхідністю формування нового складу ЦВК та призначенням 13 нових членів Комісії. Сторони висловили сподівання, що новий склад Комісії продовжить співпрацю з БДІПЛ ОБСЄ, яка успішно розвивається вже більше 20 років. У цьому зв’язку Михайло Охендовський відзначив, що і він, і його колеги уважно проаналізували пропозиції щодо вдосконалення роботи Комісії, які висловлюють кандидати на посади членів Комісії.
– Ми з колегами задоволені тим, що бачення, пропозиції та ідеї фахівців, які можуть колись прийти нам на зміну, майже повністю збігаються з поточними планами роботи Комісії, з тим, що ми вже зробили за останні роки і продовжуємо робити зараз. Це дає надію на збереження кращих практик в діяльності ЦВК, збереження наступництва в її роботі, – підкреслив Голова Комісії.
![]() |
На завершення зустрічі голова Департаменту з питань виборів БДІПЛ ОБСЄ Александер Шлик подякував Комісію за плідну співпрацю, висловив надію на подальше ефективне співробітництво та додав, що експерти Бюро готові активно допомагати ЦВК у подальшому впровадженні рекомендацій, що містяться у попередніх звітах БДІПЛ за результатами спостереження за виборами в Україні.
Відділ взаємодії із засобами масової інформації
Секретаріату Центральної виборчої комісії
8.02.2018 р.