Центральна виборча комісія продовжує працювати над підготовкою пропозицій до Виборчого кодексу України, зокрема над зміною підходів до визначення критеріїв встановлення недійсності бюлетенів
Місцеві вибори-2020 були першою масштабною виборчою кампанією за новим Виборчим кодексом України із застосуванням виборчої системи пропорційного представництва за відкритими виборчими списками.
Нові правила та законодавчі норми були покликані якісно вдосконалити виборчий процес, однак на початковому етапі їх імплементації виникали складнощі тлумачення та практичного застосування.
Щоб усунути недоліки та уникнути суперечностей у майбутньому, Центральна виборча комісія продовжує аналізувати виборчий процес 2020 року.
Цього разу Секретаріат ЦВК провів значну аналітичну роботу та систематизував відомості про недійсні бюлетені.
На сьогодні ЦВК має дані щодо порахованих дільничними і територіальними виборчими комісіями близько 29 млн бюлетенів, якими скористались понад 10 мільйонів виборців на минулорічних виборах депутатів місцевих рад усіх рівнів.
7,23% цих бюлетенів, визнано недійсними, а отже, ці голоси не враховано під час визначення депутатського складу місцевих рад.
Найбільша частка недійсних бюлетенів у Чернівецькій області — 11,29%, що становить 78 309 бюлетенів із загальної кількості виданих виборцям області, а під час голосування за кандидатів у депутати до Чернівецької обласної та районних рад області ця частка взагалі сягнула понад 13%. Схожі високі показники недійсних бюлетенів виявлено під час виборів на Закарпатті (11,16%, або 124 882 бюлетені), де теж обласна та районні ради випереджають решту рад - 12,87% і 12,51% відповідно. Третьою у рейтингу областей з найвищим відсотком недійсних бюлетенів стала Івано-Франківщина - 8,33%.
А найменша частка у Харківській області - 5,38%, або 103 400 бюлетенів, тут виборці допускали найменше помилок під час заповнення бюлетенів для волевиявлення.
Аналіз інформації щодо виборчих бюлетенів у решті областей України засвідчив, що частка недійсних коливається в межах 6-8%.
Якщо перевести в абсолютні цифри, то понад два мільйони голосів виборців виявились неврахованими, бо громадяни некоректно (або з порушенням вимог закону) поставили позначку за свого кандидата та політичну партію, а визначені законом критерії оцінки дійсності таких бюлетенів не дали змоги врахувати їх під час підрахунку голосів, хоча в деяких випадках логіка і суть волевиявлення виборця були зрозумілими.
Для усвідомлення масштабу серйозності питання зауважимо, що кількість втрачених голосів через недійсність бюлетенів приблизно співмірна з населенням цілої європейської країни, наприклад Словенії чи Латвії.
Чому так сталось?
У зв'язку із зміною виборчого законодавства та запровадженням виборчої системи пропорційного представництва за відкритими виборчими списками бюлетені для голосування на місцевих виборах 2020 року дійсно були значно складнішими за змістом та структурою.
Тому, розуміючи можливі наслідки, напередодні місцевих виборів ЦВК розробила детальне роз’яснення щодо правильного заповнення бюлетенів для мінімізації помилок. А також звернулась до Верховної Ради України та Президента України з ініціативою та пропозиціями щодо зміни підходу і механізму оцінки недійсності бюлетенів.
Комісія пропонувала доопрацювати положення статей 248 та 250 Виборчого кодексу України щодо порядку заповнення виборчого бюлетеня та визначення підстав недійсності виборчих бюлетенів.
Зокрема, розширити положення щодо оцінки та аналізу волевиявлення, замінивши третій абзац частини сьомої статті 248 Кодексу на таку редакцію:
“Якщо виборець зробив запис (позначку) із зазначенням номера кандидата в депутати, якого підтримує, у квадраті із нанесеним трафаретом для зазначення номера кандидата, але не зробив позначку "плюс" (+) або іншу в порожньому квадраті для волевиявлення щодо організації партії, вважається, що такий виборець проголосував і за відповідну організацію партії.
Якщо виборець у квадраті з нанесеним трафаретом для зазначення номера кандидата в депутати зробив позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, але із якої неможливо встановити волевиявлення виборця за окремого кандидата в депутати в територіальному виборчому списку, вважається, що такий виборець підтримує весь територіальний виборчий список кандидатів у депутати від цієї організації партії без надання підтримки окремому кандидату.
Якщо виборець у квадраті з нанесеним трафаретом для зазначення номера кандидата в депутати зробив позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, а у квадраті для волевиявлення щодо організації партії вписав номер кандидата в депутати, вважається, що такий виборець підтримує місцеву організацію партії та відповідного кандидата, номер якого зазначено.
Якщо виборець у квадраті з нанесеним трафаретом для зазначення номера кандидата в депутати зробив позначку "плюс" (+) або іншу, що засвідчує його волевиявлення, а у квадраті для волевиявлення щодо організації партії вписав неіснуючий номер кандидата в депутати, вважається, що такий виборець підтримує весь територіальний виборчий список кандидатів у депутати від організації партії без надання підтримки окремому кандидату.
Якщо виборець у квадраті з нанесеним трафаретом для зазначення номера кандидата в депутати вписав неіснуючий порядковий номер кандидата в депутати в територіальному виборчому списку або зробив іншу позначку, вважається, що такий виборець підтримує весь територіальний виборчий список кандидатів у депутати від організації партії без надання підтримки окремому кандидату.”
“Можливо, варто піти ще далі. І запропонувати лише один квадрат навпроти організації партії (з нанесенням відповідного трафарету для вписування номера кандидата), а не два, як це передбачено зараз. У такий квадрат можна як вписати номер кандидата, якому віддається перевага, так і поставити будь-яку іншу позначку, що означатиме підтримку виборцем всього виборчого списку. А виборець вже сам вирішуватиме: ставити туди галочку, плюсик чи номер кандидата. І все це буде зараховано. Такий підхід дав би можливість мінімізувати кількість бюлетенів, які буде визнано недійсними через помилки в заповненні.
Тобто варто шукати шляхи мінімізації втрати голосів виборців у зв’язку зі складністю виборчої системи та помилками під час заповнення бюлетенів.
Адже право голосу є одним із основних виборчих прав громадян, саме тому дуже важливо на законодавчому рівні мінімізувати ризики того, що чийсь голос буде втрачений чи неврахований через недосконалу процедуру, складну форму бюлетеня або суб’єктивні чинники”, - зазначив Голова ЦВК Олег Діденко.