"ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОПОЗИЦІЙ ЦВК ДОЗВОЛИТЬ ВИРІШИТИ ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ
БУДЬ-ЯКИХ УКРАЇНСЬКИХ ВИБОРІВ – ПИТАННЯ ДОВІРИ
ДО ЇХНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ", - ГОЛОВА КОМІСІЇ М.ОХЕНДОВСЬКИЙ

Відбулася робоча зустріч Голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського з делегацією Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі (БДІПЛ ОБСЄ) на чолі з головою Департаменту з питань виборів БДІПЛ ОБСЄ Александром Шликом.

У заході також взяли участь старший радник з питань новітніх виборчих технологій БДІПЛ Стівен Мартін, радник з питань виборів БДІПЛ Улві Ахундлу (він опікується питаннями України), заступник керівника Секретаріату Комісії Сергій Дубовик та начальник управління правового забезпечення Секретаріату Комісії Тетяна Сав’як.

Під час зустрічі сторони обговорили стан імплементації рекомендацій, що містяться у попередніх звітах БДІПЛ за результатами спостереження за виборами в Україні.

Голова Комісії, зокрема, звернув увагу зарубіжних експертів, що восени минулого року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Виборчого кодексу, який, окрім іншого, передбачає застосування пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Проте підготовка до другого читання цього законопроекту триває й досі. Внесено вже тисячі поправок. Адже значна велика кількість положень проекту, насамперед, пов?язаних з технічними аспектами адміністрування виборів, враховуючи час його розробки, є давно застарілими.

Проте, на думку Михайла Охендовського, попри те, що народні депутати України ухвалили цей проект в першому читанні, друге йому буде пройти вкрай проблематично. Проблема полягає у відсутності у багатьох політиків волі змінювати виборчу систему, яка вже приносила їм депутатські мандати. Хоча при цьому Голова Комісії висловив сподівання, що Виборчий кодекс з врахуванням сучасних потреб і суспільного запиту все ж таки буде прийнятий Верховною Радою України.

– Абсолютно переконаний, що виборче законодавство продовжує потребувати глибокого реформування, починаючи з моделі виборчої системи. Але це не означає, що ми повинні ігнорувати менш глобальні питання, які можуть зробити українські вибори кращими, – продовжив Голова Комісії. – Саме тому впродовж останніх двох років у Центральній виборчій комісії серйозно опрацьовувалося питання забезпечення передачі даних про підрахунок голосів виборців безпосередньо з виборчих дільниць до ЦВК. Це дало б можливість мати попередні результати підрахунку голосів вже на ранок понеділка, наступного після дня голосування, а не через майже два тижні, як це відбувалося під час попередніх загальнонаціональних виборів.

За словами Михайла Охендовського, для впровадження цієї ідеї вже знайдено практично всі необхідні технічні рішення. Також є розуміння й того, як профінансувати зазначений проект: або за рахунок коштів державного бюджету, або – міжнародної технічної допомоги. Звичайно, проблеми в цьому напрямку ще залишаються. Наприклад, сьогодні в Україні близько 1 тисячі приміщень дільничних виборчих комісій не забезпечені фіксованим телефонним зв?язком. Але це питання може бути вирішене за допомогою операторів мобільного зв’язку. Відповідні переговори з ними вже проводились. А для забезпечення кожної дільниці комп?ютерами можна скористатися технікою, яка використовувалася для побудови системи відеоспостереження під час виборів народних депутатів України 2012 року і яка нині знаходиться в розпорядженні місцевих органів виконавчої влади.

Окрім того, в Комісії вже напрацьовані рішення щодо захисту інформації під час її передачі з виборчих дільниць. "Після виборів 2014 року питання кібербезпеки є надто чутливими для адміністрування виборів України. Тож ми маємо необхідний досвід, щоб адекватно реагувати на відповідні виклики", – додав Голова ЦВК.

Також він розповів експертам БДІПЛ, що Комісія готова пропонувати використання технології електронного цифрового підпису в електронних версіях протоколів про підрахунок голосів виборців. Проте ці пропозиції поки що не отримали жодної уваги парламентарів, адже, як підкреслив Михайло Охендовський, багато з них не зацікавлені змінювати підходи до адміністрування виборів.

Відтак, у грудні минулого року ЦВК сама підготувала законопроект, необхідний для проведення експерименту щодо використання згаданих технологій під час проведення проміжних виборів народного депутата України. Але у зв?язку з тим, що Комісія не наділена правом законодавчої ініціативи, цей законопроект був оформлений у вигляді її законодавчих пропозицій. Проте вже другий місяць цей проект залишається не зареєстрованим у парламенті.

– І це при тому, що наші пропозиції неодноразово обговорювалися під час двох міжнародних конференцій, низки круглих столів з представниками громадянського суспільства, які підтримують наші ідеї. Пропозиції Комісії оцінювалися й експертами Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), – зазначив Михайло Охендовський.

За його словами, напередодні загальнонаціональних виборів 2019 року було б дуже корисно протестувати запропонований Комісією проект під час проміжних виборів народних депутата України, які можуть відбутися в нинішньому році, аби як продемонструвати усі переваги, так і виявити можливі недоліки зазначених пропозицій.

Згодом їх можна було б включити й до Виборчого кодексу України, який би передбачав, що відомості про підрахунок голосів виборців з виборчих дільниць передаються безпосередньо до Центральної виборчої комісії електронними засобами. При цьому ланцюжок руху паперових протоколів залишився б таким самим. Але кожний український виборець знав би про зміст протоколу кожної дільничної виборчої комісії практично одразу після завершення підрахунку. А Комісія публікувала б відповідні відомості на веб-сайті ЦВК у форматі відкритих даних. Отже й спокуса змінити чи спотворити відомості протоколів окремих ДВК, результати чого, на жаль, неодноразово виявлялися на виборах народних депутатів 2014 року, була б набагато меншою.

– Ця невеличка, на перший погляд, зміна підходу до адміністрування результатів виборів дозволила б значно змінити ситуацію зі встановленням результатів виборів в Україні. Але, повторюсь, за наявності лише одного фактору – політичної волі, – наголосив Голова Комісії. – І навіть якщо не буде ухвалено жодних змін до виборчого законодавства України, не буде прийнятий Виборчий кодекс, одне тільки впровадження запропонованих нами пропозицій вже дозволить набагато підвищити рівень прозорості підрахунку голосів і встановлення результатів виборів, суттєво зменшити ризик маніпуляцій з цими результатами і, як наслідок, вирішити головне питання будь-яких українських виборів – питання довіри до їхніх результатів.

Учасники зустрічі обговорили і низку питань, пов’язаних з необхідністю формування нового складу ЦВК та призначенням 13 нових членів Комісії. Сторони висловили сподівання, що новий склад Комісії продовжить співпрацю з БДІПЛ ОБСЄ, яка успішно розвивається вже більше 20 років. У цьому зв’язку Михайло Охендовський відзначив, що і він, і його колеги уважно проаналізували пропозиції щодо вдосконалення роботи Комісії, які висловлюють кандидати на посади членів Комісії.

– Ми з колегами задоволені тим, що бачення, пропозиції та ідеї фахівців, які можуть колись прийти нам на зміну, майже повністю збігаються з поточними планами роботи Комісії, з тим, що ми вже зробили за останні роки і продовжуємо робити зараз. Це дає надію на збереження кращих практик в діяльності ЦВК, збереження наступництва в її роботі, – підкреслив Голова Комісії.

На завершення зустрічі голова Департаменту з питань виборів БДІПЛ ОБСЄ Александер Шлик подякував Комісію за плідну співпрацю, висловив надію на подальше ефективне співробітництво та додав, що експерти Бюро готові активно допомагати ЦВК у подальшому впровадженні рекомендацій, що містяться у попередніх звітах БДІПЛ за результатами спостереження за виборами в Україні.

Відділ взаємодії із засобами масової інформації
Секретаріату Центральної виборчої комісії

8.02.2018 р.