Відбулася перша онлайн зустріч, на якій обговорили паралелі, спільні виклики та очікування від такого обміну досвідом.
У межах Плану дій Ради Європи для України на 2023 – 2026 роки "Стійкість, відновлення та відбудова" Рада Європи в межах проєкту "Підтримка демократичних післявоєнних виборів в Україні" надає необхідну підтримку органам влади України та громадянському суспільству для проведення післявоєнних виборів у відповідності до європейських виборчих стандартів та належного забезпечення виборчих прав громадян України.
У лютому – квітні 2023 року були проведені серії онлайн-зустрічей з представниками Боснії та Герцеговини. З квітня по травень 2023 року планується проведення зустрічей з представниками Республіки Хорватія, перша з яких відбулась 25 квітня.
Війна в Хорватії та війна в Україні. Паралелі й спільні виклики
25 червня 1991 року Хорватія та Словенія оголосили незалежність. Керівництво тодішньої Югославії вирішило, так би мовити, заплющити очі на незалежність Словенії, але до кінця боротися за Хорватію. Війна за незалежність Хорватії (1991 – 1995 рр.), яку традиційно називають Вітчизняною війною, стала ключовою подією, яка сформувала країну.
У 1997 році у Хорватії пройшли вибори Президента країни та місцеві вибори (до Палати жупаній та голів міст/селищ). Це були перші вибори, проведені на всій території Хорватії з 1991 року. Їм передувала демілітаризація всього регіону та встановлення певних меж безпеки.
"Колеги з Хорватії прекрасно розуміють наші виклики, тому що вони багато у чому співзвучні. Фактично з основними проблемами, які чекають Україну, стикалась і Республіка Хорватія, та успішно їх долала. Звісно, в українців зараз в пріоритеті перемога, всі наші зусилля спрямовані на її якнайшвидше здобуття. Але після перемоги на нас чекають вибори. І хоча вони будуть найважчими в історії України, ми прагнемо, щоб ці вибори відбулися відповідно до демократичних стандартів", – наголосив Голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.
Він звернув увагу на важливості безпекового фактору, подоланні зовнішніх та внутрішніх загроз. Голова Комісії також висловив побоювання, що росія продовжить спроби дестабілізувати ситуацію в Україні навіть після нашої військової перемоги, що може ставати на заваді проведенню виборів.
Одним з найбільших викликів під час повоєнних виборів буде забезпечення голосування внутрішньо переміщених осіб та виборців за кордоном. Колишній Голова Державної виборчої комісії Республіки Хорватія (2007 – 2017 рр.) Бранко Хрватін розповів, що і для них це було величезним викликом.
"Коли ми складали реєстр виборців, основну увагу зосередили на потребі мати реальний реєстр, який би відповідав дійсності, з оновленою інформацією. Ми використовували інформацію Офісу ООН щодо біженців, мали списки всіх осіб, зареєстрованих як ВПО, чи переміщених з окупованих територій. Офіс щодо ВПО та біженців був тимчасовим органом. Він мав усі необхідні дані. Ми співпрацювали з міністерством внутрішніх справ, міністерством юстиції та іншими міністерствами, які надавали найбільш повну інформацію”, – поділився Бранко Хрватін.
Голосування за кордоном відбувалося у посольствах та консульських відділеннях. Однак були створені додаткові консульські представництва у деяких країнах, саме з метою максимального охоплення голосів виборців.
Підготовка до повоєнних виборів в Україні та основні виклики, з якими вже працює Комісія
Представники ЦВК та Верховної Ради України, які брали участь у зустрічі, активно цікавились питаннями організації голосування на закордонних дільницях та поштового голосування. Також піднімались теми люстрації, обліку виборців та запобігання виборчим махінаціям. Олег Діденко, зокрема, розповів, що у нас уже створені три робочі групи, які працюють по напрямах найбільш гострих проблем. Це – голосування за кордоном, актуалізація Державного реєстру виборців і загалом напрацювання плану заходів, що стосуються повоєнних виборів.
"Ми розуміємо, що післявоєнні вибори відрізняються від виборів у мирний час, тому потребують ретельної підготовки. Відтак намагаємось напрацювати можливі сценарії з найбільшими ризиками та знайти шляхи подолання цих викликів. Для цього, зокрема, й створені робочі групи. До них залучені народні депутати України, представники інших державних органів, громадянського суспільства, міжнародні партнери. Ми вивчаємо досвід інших країн, які проходили схожий шлях. І сподіваємось, що спільними зусиллями, зокрема, і завдяки такому обміну досвідом, зможемо якнайкраще підготуватися і провести демократичні вибори навіть у складних повоєнних умовах", – підсумував Голова ЦВК Олег Діденко.
Пресслужба
Секретаріату Комісії
Фото Офісу Ради Європи в Україні